Блог учителя української мови та літератури Могілевської Оксани Анатоліївни: Культура мовлення

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВЖИВАННЯ ДЕЯКИХ

СЛІВ, СПОЛУЧЕНЬ СЛІВ, СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

Ненормативні	Нормативні
(Трапляється)	(Рекомендовано)
*багаточисленний*	*численний*
*без всяких підстав*	*без жодних підстав*
*більше всього*	*імовірніше (ймовірніше)*
*більше ніж триста*	*понад триста*
*більше того*	*до того ж, крім того*
*більшість (переважна більшість)* науковців виділяє	науковці здебільшого (переважно)виділяють
*битком набитий*	*ущерть наповнений, переповнений*
*братський привіт*	*братерський привіт,* але братська могила
*бувший*	*колишній*
*бувший у користуванні*	*уживаний*
*ведучий інженер*	*провідний інженер*
*взамін*	*замість*
*видержка (виписка) з протоколу*	*витяг із протоколу*
*у більшості випадків*	*здебільшого (переважно)*
*вважати необхідним*	*уважати за потрібне*
*ввести в* склад	*ввести до* складу
*вести себе* ввічливо	*поводитися* ввічливо
у будь-якому випадку	у будь-якому разі
у кращому випадку	у найліпшому разі
*вирішити* проблему	*розв’язати* проблему
*вирішити* задачу (математичну)	*розв’язати* задачу
*вирішити* завдання	*виконати* завдання
*відволікати увагу*	*відвертати увагу*
*відзив на* дисертаційну працю	*відгук про* дисертаційну працю
*відміняти / відмінити*	*скасовувати /скасувати*
*відмічати*	*зазначати, відзначати, зауважувати*
*від несподіванки (радості)*	*з несподіванки (радості)*
*відноситися* до чого-небудь	*належати*
*відноситися* до кого-небудь	*ставитися*
*відношення* до колег	*ставлення* до колег
*відправна точка*	*початок*
*відчитати за провину*	*вичитати (кому),*
*вишпетити*	*(кого), прочитати мораль*
*в його честь*	*на його честь*
*вкладати інвестиції*	*вкладати кошти, інвестувати*
*вкладиш*	*вкладень*
*в основному* (як висновок)	*у цілому, загалом, переважно*
*в остаточному рахунку*	*у кінцевому підсумку*
*всеохоплюючий*	*всеосяжний, всеохопний*
*вуз*	*виш, ВНЗ*
*вступати в силу (дію)*	*набувати чинності*
*давати добро*	*схвалювати, підтримувати, погоджуватися, згоджуватися*
*давати можливість*	*дозволяти, давати нагоду*
*дана* думка	*ця, зазначена, згадана* думка
*даний випадок*	*цей випадок*
*даром*	*даремно (витрачати сили), задурно, безкоштовно** (отримати річ)*
*день за днем*	*день у день*
*детальніше* розповісти	*докладніше* розповісти
*диву даєшся*	*не надивуєшся*
*довіреність*	*доручення*
*доля істини*	*часточка (частка) правди (істини)*
*забастовка*	*страйк*
*за браком часу*	*через брак часу*
*завітний*	*заповітний*
*задавати /задати* питання	*питати /спитати* *запитувати /запитати* *ставити / поставити* питання (запитання)


*заказний лист*	*рекомендований лист*
*заключити договір*	*укласти угоду, підписати договір*
*залізна дорога*	*залізниця*
*за останній час*	*останнім часом*
*заслуговує уваги*	*вартий уваги*
*здавати іспит*	*складати іспит*
*здача суми*	*решта*
*з метою* з’ясування	*для* з’ясування *щоб* з’ясувати *для того щоб* з’ясувати *аби* з’ясувати *для того, аби* з’ясувати
*знаходитися* (значення місце)	*розташуватися/розташовува-тися*
перебування кого-, чого-	*бути* (нульова форма, позначена написьмі тире) *міститися* *перебувати* (про людей) *стояти* (про транспортні засоби,просторові об'єкти тощо)
*значимий*	*значущий*
*значимість*	*значущість*
*з точки зору*	*на думку, з погляду*
*зустрічаються* випадки	*трапляються* випадки
*існують* мови, явища, предмети	є мови, явища, предмети
*і т. д., і т. п.*	*і под., і т. ін., та ін., тощо*
*керуючись думкою*	*опираючись на думку*
*кидатися в очі*	*впадати в око*
*кожний раз, кожний рік*	*щоразу, щороку*
*компроментувати*	*компрометувати*
*константувати*	*констатувати*
*має місце*	*є, трапляється*
*матеріалом служила*	*матеріалом слугувала*
*між тим*	*тим часом*
*міроприємство*	*захід, справа*
лютий місяць, серпень місяць	*лютий, серпень*
*мова йде про, мова йдеться про*	*ідеться про*
*навик(и)*	*навичка(и)*
*нагадувати* (щось)	*бути подібним* (до чогось) *бути схожим* (на щось)
*на днях*	*цими днями*
*накінець*	*нарешті*
*на наш погляд*	*на нашу думку, нам здається*
*на неділі*	*на тижні*
*нанести шкоди*	*завдати шкоди*
*на протязі* навчання	*упродовж (протягом)* навчання
*на сьогоднішній день*	*на сьогодні*
*настоювати /настояти*	*наполягати / наполягти*
*наукове дослідження*	*дослідження*
*невпопад* говорити	*не до ладу, не до речі* говорити
*не дивлячись на те що*	*незважаючи на те що,* *попри те що*
*недостаток*	*вада, хиба, недолік, огріх, ґандж*
*не по собі*	*ніяково, незручно*
*неприпустимий*	*неможливий*
*обумовити*	*зумовити*
*об’ява, об’явити*	*оголошення, оголосити*
*один в один*	*добірний*
*один і той (же) самий*	*той самий, той же*
*одна і та (ж) сама*	*та сама, та ж*
*одне і те (ж) саме*	*те саме, те ж*
*одні і ті (ж) самі*	*ті самі, ті ж*
*одобрити*	*схвалити*
*окремі* особи	*деякі, певні* особи
*оточуючий* світ	*навколишній* світ, довкілля
*першим ділом*	*насамперед, передусім, щонайперше*
*підключитися (підключення)* до цифрового телебачення	*під’єднатися (під’єднання)* до цифрового телебачення
*підняти* питання (проблему)	*порушити* питання (проблему)
*по вівторкам*	*щовівторка*
*по-другому*	*по-іншому*
*по закону*	*за законом*
*по замовленню*	*на замовлення*
*по крайній мірі*	*принаймні, щонайменше*
*попередити* хворобу	*запобігти* хворобі, відвернутихворобу
*пополам*	*наполовину, по половині*
*посилання* (на джерело)	*покликання* (на джерело)
*посилатися* (на джерело)	*покликатися* (на джерело)
*посилаючись* (на джерело)	*покликаючись* (на джерело)
*поступати / поступити вірно*	*чинити/учинити правильно*
*по формі, формулі*	*за формою, формулою*
*по якому питанню*	*у якій справі*
*працювати в якості* перекладача	*працювати* перекладачем *працювати як* перекладач
*пред’явити* документи	*подати* документи
*при допомозі*	*за допомогою*
*при дослідженні*	*у процесі дослідження,* *під час дослідження, досліджуючи*
*приведені* результати	*наведені* результати
*привести* приклад	*навести* приклад
*призупинити*	*тимчасово припинити*
*приймати* до відома, до уваги	*брати* до відома, уваги
*приймати участь*	*брати участь*
*прийом* до університету	*приймання* до університету
*прийти до* висновку	*дійти* висновку
*приналежний*	*належний*
*приналежати*	*належати*
*приналежність*	*належність*
*при необхідності*	*за необхідності, за потреби*
*прослідкувати* тенденції	*простежити* тенденції
*притримуватися* думки	*дотримуватися* думки
*приходить на думку*	*спадає на думку*
*радувати око*	*тішити око*
*разом з тим, у той же час*	*водночас*
*розповсюджувати* літературу	*поширювати* літературу
*розкрити* роль	*визначити, з'ясувати* роль
*розписатися*	*поставити підпис*
*розрахований на* науковців	*призначений* для науковців *рекомендований* науковцями
*русизм*	*росіянізм*
*ряд* праць	*низка* праць, багато* праць*
*самий* розумний	*найрозумніший*
*складає, складають* і под.	*становить, становлять* і под. є (зв’язка)
*складова*	*складник*
*скоріш (швидше) за все*	*імовірніше (ймовірніше)*
*становить собою*	*становить, є*
*співпадати /співпасти*	*збігатися /збігтися*
*однаковий, однакові*	*такі самі, такий самий*
*таким чином* (у висновках)	*отже*
зроблено певним чином	зроблено так
*головним чином*	*здебільшого, переважно,*
*головно*
*так же*	*так само*
*там же*	*там само*
*так як*	*тому що*
*такого роду* висловлення	*такі* висловлення
*той чи інший*	*той чи той*
*та чи інша*	*та чи та*
*те чи інше*	*те чи те*
*тим не менше*	*однак, проте, а також*
*ті чи інші*	*ті чи ті*
*трудящийся*	*трудівник*
*у двох словах*	*двома словами*
*у деякій (значній) мірі*	*деякою (значною) мірою*
*у залежності*	*залежно*
*у жодному випадку*	*нізащо (ніколи) у світі, у жодному (ніякому) разі*
*у кінці кінців*	*врешті-решт, зрештою, кінець кінцем*
*україномовні* видання	*українськомовні* видання
*у найближчий час*	*незабаром, невдовзі,* *найближчим часом*
*у першу чергу, перш за все*	*насамперед, передусім, найперше*
*у порядку виключення*	*як виняток*
*у протилежність*	*на противагу*
*у разі необхідності*	*коли буде потреба*
*у результаті* цього	*унаслідок* цього
*у свою чергу*	*так само*
*у силу обставин*	*через обставини, з огляду на обставини*
*у такому роді*	*щось подібне, щось таке*
*у той же час*	*одночасно, водночас, саме тоді*
*у тому числі*	*зокрема й навіть і*
*у ході обговорення*	*під час обговорення*
*у цілому*	*загалом*
*у цьому році*	*цього року*
*учбовий*	*навчальний*
*факт на лице*	*ось тобі й факт, незаперечний факт*
*халатне ставлення*	*недбале ставлення*
*чисто* (науковий, математичний)	*суто* (науковий, математичний тощо)
*широко розповсюджений*	*поширений*
*шляхам* з’єднання	*через* з’єднання *за допомогою* з’єднання
*являється* (зв’язка)	є, являє собою* (у книжному вжитку)*
*яким чином?*	*як?*
*як правило* (вст. слово)	*здебільшого, переважно*
*ввиду того, що*	*через те, що*
*в напрямі відродження*	*щоб відродити, для відродження*
*виходячи з рішення*	*з огляду на рішення*
*в силу можливого рішення*	*з огляду на можливе рішення,* *через можливе рішення*
*згідно чинного законодавства*	*згідно з чинним законодавством*
*згідно розпорядження*	*згідно з розпорядженням*
*на протязі сесії*	*протягом, упродовж сесії*
*на рахунок проблеми*	*щодо проблеми*
*під кінець заняття*	*наприкінці заняття*
*порядка 50 кілограмів*	*близько 50 кілограмів*
*у випадку аварії*	*коли аварія, у разі аварії*
*у відповідності до статті 10* *Конституції України*	*відповідно до статті 10* *Конституції України*
*у відповідності з наказом*	*відповідно до наказу*
*у залежності від ситуації*	*залежно від ситуації*
*більше всього* *більше того*	*імовірніше (ймовірніше)* *до того ж, крім того*
*по відношенню до органів*	*щодо органів виконавчої влади*
*не дивлячись на закон*	*незважаючи на закон, всупереч закону, попри закон*
*у порівнянні з тим*	*порівняно з тим*

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ ПО ТЕЛЕФОНУ ТА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Правила етикету, які проявляються в конкретних формах поведінки, вказують на єдність двох його сторін: морально – етичної і естетичної. Перша сторона виражає моральні норми; запобігливої турботи, поваги, захисту та і.д. Друга сторона – естетична – свідчить про красу, витонченість форм поведінки. Діловий етикет – це результат довгого відбору правил і форм найбільш доцільної поведінки, які б сприяли успіху в ділових відносинах.

Сучасне ділове життя неможливо уявити без телефону. Завдяки йому багаторазово підвищується оперативність рішень багатьох проблем і питань, немає необхідності писати листи, телеграми, а також здійснювати поїздки в інші установи, міста для вияснення обставин якоїсь справи. По телефону можна зробити дуже багато, а саме: провести переговори, дати розпорядження та ін. Дуже часто першим кроком до вкладання ділового договору є телефонна розмова. У наш час телефон — не лише один із найефективніших засобів зв'язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб підтримання приватних стосунків між людьми. По телефону здійснюються переговори, домовляються про важливі ділові зустрічі, вирішують численні оперативні питання, що виникають у ході управлінської діяльності, надають консультації, звертаються із проханнями, запрошеннями, висловлюють подяки, вибачення. Якщо ви людина ділова й цілеспрямована, передбачлива, якщо ви турбуєтеся про власний авторитет, а також престиж своєї фірми і звикли враховувати все до найменших дрібниць, то вироблення певних принципів поведінки у телефонному спілкуванні є просто необхідним і незамінним. Але на жаль вміння говорити по телефону не передається по спадковості. Культурою спілкування по телефону володіє не кожен.

Отже, телефонна розмова — один з різновидів усного ділового мовлення. Оскільки ділові партнери часто спочатку знайомляться заочно, по телефону, дуже важливо справити на співрозмовника добре враження. Для цього слід дотримуватися ряду вимог, на яких наголошував відомий український економіст В. Терещенко:

Якщо ви телефонуєте в установу чи незнайомій людині, то спершу відрекомендуйтеся: з вами розмовляє такий-то (ім’я, по батькові, прізвище, представник якої організації, вкажіть посаду); після цього запитайте ім’я, по батькові та прізвище свого співрозмовника. Усе це говоріть без поспіху, розбірливо, щоб можна було записати. У великих установах подібні записи веде, як правило, секретар.
Завжди закінчує розмову той, хто телефонує, а не той, кому дзвонять, тому що іноді у вас може бути два питання. Перше ви вичерпали — вам відповіли й поклали трубку. А у вас ще одне питання, і тому ви змушені телефонувати повторно.
Розмовляти по телефону належить чітко й стисло. Інакше — тисячі й тисячі непотрібних телефонних дзвінків, перевантаження телефонних ліній. Слід заздалегідь продумувати свою розмову, щоб замість кількох хвилин не розтягувати її на півгодини.
Правильне, раціональне використання телефону має і такий аспект — розміщення апарату. Як свідчить досвід, потрібен телефон спільного користування, розміщений у зручному для всіх місці.

Ділове спілкування по телефону можна подати у вигляді схеми.

Початковий етап спілкування — момент встановлення зв’язку.
Повідомлення мети дзвінка — виклад справи.
Завершення телефонного спілкування — закінчення розмови.

1. Встановлення зв’язку часом забирає багато часу й зусиль, особливо у людей багатослівних і неорганізованих.

Початкові фрази в службовій розмові мають вказувати не лише на те, що зв’язок між сторонами встановлено, а й визначити ці сторони. Службова особа, знявши трубку, зобов’язана одразу назвати своє прізвище, ім’я та по батькові, а також сказати, від чийого імені говорить (установа, службова особа та ін.). Зазвичай, у відповідь теж називають себе й установу або себе й свою посаду (при цьому сторони вітаються).

2. Виклад справи — це введення в курс справи, постановка питання, обговорення ситуації, позитивна або негативна відповідь. Кожен із цих етапів слід будувати чітко, коротко, без зайвих подробиць. Обговорення певної ділової ситуації — найважливіший і найдовший за тривалістю етап будь-якої телефонної розмови. Отже, потрібен лаконізм.

3. Ініціатива закінчення розмови належить зазвичай тому, хто подзвонив, але якщо співрозмовник значно старший за віком або за службовим становищем, слід дати можливість закінчити розмову йому.

1. Функціональне призначення розмови по телефону як форми спілкування

З метою засвоєння даної форми спілкування менеджер повинен проаналізувати психологічні аспекти інформаційного процесу в частині зворотного зв’язку:

1.Утилітарний ефект – передається інформація необхідна працівнику для виконання завдання. Тут не доречні питання абстрактного характеру, а лише конкретизація: що, де, коли і для чого

2.Престижний: інформація повинна прямо або опосередковано підтримувати цінності працівника, уникайте навішування “ярликів”

3.Підсилення позиції: працівник краще справиться із завданням якщо отримає підтримку в складних питаннях

4.Пізнавальний: передача відомої інформації дратує співрозмовника. Ефект досяг через отримання нової інформації шляхом:

- використання соціально психологічних методів

- вивчення мотивів здатних стимулювати даного працівника

- підвищена увага до самопочуття людини

5. Емоційний: пов’язаний з процесом естетичного збагачення і емоційного розвантаження учасників переговорів. Це потребує від менеджера індивідуального підходу до учасника розмови, а саме визнати правоту тези співрозмовника і своєчасність його суджень, бути безкорисним, але не без упередженим.

2. Основні вимоги до етикету телефонної розмови

Погана підготовка, невміння виділяти головне, чітко і грамотно висловлювати свої думки призводять до значних утрат робочого часу (до 20-30%). Так стверджує американський менеджер А. Маккензі. Серед 15 головних причин втрати робочого часу, на його думку, перше місце займають телефонні розмови, які залежать від емоційного забарвлення. Лишня емоційність збільшує час телефонної розмови. Відомо також, що при телефонній розмові спостерігається таке явище, як надто насичена розмова. Вона може бути джерелом напруги між двома сторонами, тому потрібно дотримуватись певної міри, оскільки можна втратити сенс розмови, що спричинять конфлікти.

Перші ознаки перенасиченості розмови:

- роздратованість

- образливість.

Тоді слід вийти з контакту з партнером, щоб зберегти ділові відносини. Крім того, ведучи довгі телефонні розмови, ви можете отримати репутацію зануди. Мистецтво ведення телефонної розмови полягає в тому, щоб коротко сказати все, що потрібно і отримати відповідь.

Основою успішної телефонної розмови є компетентність, тактовність, доброзичливість, володіння прийомами ведення бесіди, бажання швидко і ефективно вирішити проблему або надати допомогу для її вирішення. Важливо щоб службова телефонна розмова велася у спокійному тоні і викликала позитивні емоції.

Ефективність телефонної розмови залежить від емоційного стану людини, від настрою. Під час розмови потрібно вміти зацікавити співрозмовника своєю справою. Тут вам допоможе правильне використання методів переконання. Це можна зробити за допомогою інформації, голосу. Потрібно тільки звертати увагу на ці “дрібниці” під час телефонної розмови. Самому ж потрібно говорити рівно, стримано, стримувати свої емоції, старатися не перебивати співрозмовника. Якщо ваш співрозмовник проявляє схильність до суперечок, виказує несправедливі звинувачення, то наберіться терпіння і не відповідайте йому тим самим, частково признайте його правоту, намагайтесь зрозуміти мотиви його поведінки. Намагайтесь коротко і ясно викладати свої аргументи. В телефонній розмові краще не використовувати професійних виразів, які можуть бути незрозумілі співрозмовнику.

Потрібно пам’ятати, що швидке або заповільне проголошення слів затрудняє сприймання. Особливо слідкуйте за проголошенням чисел, імен, сіл, міст, прізвищ, які погано сприймаються на слух, їх потрібно говорити складами або навіть передавати по буквах.

Фахівці з проблем усного ділового спілкування пропонують дотримуватися таких правил ведення телефонної розмови.

Якщо телефонуєте ви:

насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім'я та по батькові. Зазвичай перші слова телефонної розмови сприймаються погано, а тому називайте своє прізвище та ім'я останнім — принаймні це буде почуто;
якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім'я та по батькові свого співрозмовника. Можете також повідомити, з ким саме ви хотіли б поговорити;
якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спочатку, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;
попередньо напишіть перелік питань, котрі необхідно з'ясувати, і тримайте цей перелік перед очима упродовж усієї бесіди:
не закінчуйте розмову першим: завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся, нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника;
у разі досягнення важливих домовленостей згодом надішліть підтвердження листом або факсовим повідомленням.

Якщо телефонують вам:

спробуйте якомога швидше зняти трубку й назвіть організацію, яку ви представляєте;
у разі потреби занотуйте ім'я, прізвище та контактний телефон співрозмовника;
розмовляйте тактовно, ввічливо: демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує;
не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас.

Не варто телефонувати в особистих справах зі службового телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додому тій особі, котра має їх виконати (розв'язати). У разі, якщо вам телефонують на роботу в особистих справах, відповідайте, що ви неодмінно зателефонуєте після роботи.

І насамкінець, не зловживайте займенником я, адже ваша розмова — діалог, а не монолог.

Етикет ділової телефонної розмови має у своєму запасі цілий ряд реплік, наприклад:

Як ви мене чуєте?

Вибачте, дуже погано чути? І т.д.

Перед з тим, як подзвонити кому-небудь пам’ятайте, що тривалість телефонних дзвінків негативно впливає на нервову систему, непотрібні телефонні розмови порушують робочий ритм, мішають вирішенню важливих питань, вимагають глибокого аналізу.

Дзвінок на домашній телефон діловому партнеру, співробітнику для службової розмови може бути виправданий тільки серйозною причиною, кому ви б не дзвонили – начальнику чи підлеглому. Вихована людина не буде дзвонити після 22 год., якщо для цього немає вагомої причини або не отримано попередньої домовленості на цей дзвінок.

Як показують аналізи, в телефонній розмові 30-40% займають повторення слів, фраз, непотрібні паузи і лишні слова. Відповідно до телефонної розмови треба ретельно готуватися: заздалегідь підібрати усі матеріали, документи, мати під рукою потрібні номера телефонів, адреси організацій, календар, ручку, папір і т.д. перед тим, як набрати номер потрібно чітко і точно визначити ціль розмови і свою тактику. Складіть план бесіди, запишіть питання, які хочете вирішити або дані, які хочете отримати, продумайте у якому порядку ви запитуватимете співрозмовника. Чітко сформулюйте їх, першою фразою, старайтесь зацікавити співрозмовника. При обговоренні декількох питань, по черзі закінчуйте обговорення одного питання і переходьте до наступного. За допомогою таких фраз намагайтесь виділити одне питання від іншого. Наприклад: І так по цьому питанню ми заговорилися. Можу я вважати, що по цьому питанню ми досягли згоди? І т.д.

Рекомендації

1. З’ясуйте свої навички слухати: ваші сильні сторони, недоліки в спілкуванні по телефону

2. Складіть перелік питань які ви маєте застосувати

3. Шукайте істину в словах співбесідника

4. Намагайтеся зрозуміти не тільки зміст слів але і почуття партнера

5. Слідкуйте за своїми невербальними жестами

6. Періодично повторяйте вислів співбесідника

7. Не перебивайте співрозмовника і уникайте поспішних висновків

8. Слухайте собі і не монополізуйте розмову

9. Пристосуйте темп мислення і мови

3. Підготовка до ділової телефонної розмови

При підготовці до ділової бесіди по телефону, постарайтесь відповісти на наступні запитання:

1. Як голову ціль ви ставите перед собою в майбутній телефонній розмові?

2. Чи могли б ви обійтися без цієї розмови?

3. Чи готовий до обговорення цієї теми співрозмовник?

4. Впевнені ви в благополучному проходженні розмови?

5. Які запитання ви маєте задати?

6. Які запитання вам задасть співрозмовник?

7. Який перехід переговорів задовольнить (або незадовільнить) вас, його?

8. Які прийоми впливу на співрозмовника ви можете використати під час розмови?

9. Як ви будете вести себе, якщо ваш співрозмовник:

- рішуче заперечить, перейде на підвищений тон?

- Не відреагує на ваші доведення (пропозиції)?

- Проявить недовіру до ваших слів, інформації?

Для підготовки до ділової розмови по телефону в особливості міжміської і міжнародної, краще підготувати спеціальний бланк у якому майбутню розмову записують з розрахунком прогнозуючих відповідей.

По закінченню ділової телефонної розмови потратьте 3-5 хвилин на аналіз змісту і стилю розмови. Проаналізуйте свої враження. Найдіть слабкі місця у розмові. Постарайтесь зрозуміти причину своїх помилок.

Отже, телефонна розмова — один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстра мовними причинами:

співрозмовники не бачать один одного й не можуть скористатися невербальними засобами спілкування, тобто передати інформацію за допомогою міміки, жестів, відповідного виразу обличчя, сигналів очима тощо (відсутність візуального контакту між співрозмовниками);
обмеженість у часі (телефонна бесіда не може бути надто тривалою);
наявність технічних перешкод (втручання сторонніх абонентів, погана чутність).

Ефективність телефонної розмови залежить від емоційного стану людини, від настрою. Під час розмови потрібно вміти зацікавити співрозмовника своєю справою. Тут вам допоможе правильне використання методів переконання. Це можна зробити за допомогою інформації, голосу. Потрібно тільки звертати увагу на ці “дрібниці” під час телефонної розмови. Самому ж потрібно говорити рівно, стримано, стримувати свої емоції, старатися не перебивати співрозмовника. Якщо ваш співрозмовник проявляє схильність до суперечок, виказує несправедливі звинувачення, то наберіться терпіння і не відповідайте йому тим самим, частково признайте його правоту, намагайтесь зрозуміти мотиви його поведінки. Намагайтесь коротко і ясно викладати свої аргументи. У телефонній розмові краще не використовувати професійних виразів, які можуть бути незрозумілі співрозмовнику.

Культура спілкування в мережі

Усе в житті еволюціонує, трансформується, розвивається, рухається... Не лишилася поза увагою цієї аксіоми і всесвітня мережа Інтернет. Згадаємо, чим був для нас Інтернет вчора – для більшості, засобом поширення інформації. Що таке Інтернет сьогодні? Це електронна комерція, де належне місце посідіє електронна торгівля; це IP-телефонія; потужні пошукові системи; електронна преса; дистанційні освітні ресурси; різноманітні мережеві розваги. Іншими словами, сучасний Інтернет – це робота, освіта, самоосвіта і дозвілля. Так склалося, що на сьогоднішній день у суспільстві діють дві основні діалектично пов’язані тенденції розвитку – одна з них полягає у єдності, цілісності людства, а інша у створенні нових можливостей для всебічного розвитку індивідуальності, індивідуалізації особистості. Ці тенденції теж певною мірою вплинули на еволюцію ресурсів та послуг Інтернету. Мережа акцентує увагу на особистості, її потребах, інтересах. Враховуючи усе вищесказане, сьогодні ми повинні розглядати Інтернет ще й як особливе віртуальне середовище людських взаємин. Пропоную більш детально розглянути

Мережу з точки зору віртуального „суспільства” зі своєю віртуальною мораллю. Ми часто користуємося ресурсами Глобальної мережі і вже її складові формують цілі субкультури в суспільстві, що впливає як на окремих користувачів, так і на цілі соціальні групи, таким чином з’являються нові сленгові форми, нові слова тощо. На фоні швидкого розвитку технічного прогресу збільшується споживацька складова в суспільстві, яка незворотньо впливає на вибір людей: подобається чи ні, згоден чи не згоден; звідси і емоційне забарвлення у спілкуванні з використанням ресурсів Інтернету та написанні коментарів до статей, які у кінці кінців, в більшості випадків, навіть не відповідають змісту статей, а лише демонструють відношення користувача до певної проблеми.

На „території” Інтернету, як і в будь-якій сфері людських відносин, панують свої правила поведінки, існують певні традиції, своєрідна культура спілкування, що має власну назву – нетикет (nettiqete), мережевий етикет. Поняття з'явилося у середині 80-х років минулого століття. Тут і випливає дилема, бо часто спілкування в Мережі опускається до банальної перепалки з використанням нецензурщини та кічу. Це можна порівняти з центральним проспектом, на якому гарними рядами постають будинки та шикарні вивіски, а подекуди будинки попсовані малюнками графіті.

В цілому положення нетикету можна поділити на три категорії:
— психологічні, емоційні (звертання: "Ти", "Ви", використання смайликів і їх кількість, підтримка новачків чи їх ігнорування тощо);
— технічні (використання строк певної довжини, обмеження на розмір листів, їх підписи, допустимість написання у верхньому регістрі, допустимість форматування (виділення курсивом, кольором тощо);
— адміністративні (правила назв (заголовків) тем, правила цитування, допустимість реклами, допустимість флейму, необхідність притримуватися тематики співтовариства).
Люди, які звикли до певного товариства, можуть ненароком порушувати правила іншого. Тому практично у всіх інтернет-товариствах вимагають ознайомитися з правилами і висловити свою формальну згоду на їх дотримання. крім того, зазвичай рекомендують перед тим, як писати повідомлення до товариства спочатку прочитати існуючі топіки, відчути їх дух і атмосферу.

Найчастіше під порушенням нетикету розуміють образи та перехід на особистості, зловмисний відступ від теми (оффтопік), рекламу, саморекламу у недоцільних для цього місцях. Також цілком припустимо, що порушенням нетикету можуть виявитися наклеп та інша зловмисна дезінформація чи плагіат.

Для уникнення помилок в мережі необхідно знати деякі поняття:
— флейм – це процес, що іноді виникає в Інтернеті, "словесна війна";
— флуд – це повідомлення у форумах і чатах, що займають великі об'єми і не несуть корисної інформації;
— спам – повідомлення, що надсилають невідомі Вам люди, без вашої на те згоди;
— офтопік – повідомлення не по темі поточного обговорення чи поштової розсилки.
Серед основних заповідей мережевої моралі, що має знати кожен член мережевого суспільства, фахівці виділяють наступні.

1. Пам’ятайте, що Ви спілкуєтеся з людиною.
Золоте правило, що викладали нам ще в дитячому садку – не роби іншим того, чого не хочеш отримати від них взамін. Мережа знайомить людей, які, можливо, ніколи б не зустрілися у реальному житті. Але у віртуальному просторі ми отримуємо набагато менше людяності, ніж в реальному житті. Зачасту люди зловживають тим, що співрозмовник не може їх бачити і дозволяють собі речі, яких би ніколи не дозволили в реальному житті. Звичайно, можна використовувати Мережу для більш вільного самовираження, однак, не варто забувати головного принципу етикету: усюди в Мережі знаходяться люди и перед тим, як написати щось образливе, варто подумати, чи зміг би я сказати це в реальному житті. Не варто забувати і той факт, що слова в віртуальному просторі фіксуються.

2. Дотримуйтеся тих же правил поведінки, що і в реальному житті.
У реальному житті більшість з нас притримуються певних законів, іноді через обмеження, іноді через побоювання бути спійманим. У віртуальному світі менше шансів «попастися»і люди вважають, що правила поведінки у Мережі менш вимогливі, аніж у реальному житті. Це помилкове твердження можна пояснити, але все одно воно лишається помилковим. Стандарти поведінки можуть відрізнятися у різних точках мережевого простору, однак вони не менш м’які, ніж в реальному житті. Краще дотримуватися закону як в реальному, так і у віртуальному житті.

3.Зберігайте обличчя.
Користуючись перевагами анонімності – інші можуть не бачити кольору Ваших очей, шкіри, волосся – пам’ятайте, що враження про Вас складатимуть з Ваших висловлювань. Не зайвим буде згадати граматику, осмислювати семантичне наповнення висловлювань. Коли хочеться сказати щось, на зразок “мені здається...”, “я чув, що...”, запитайте себе – а чи не перевірити цю інформацію ще раз на випадок достовірності фактів. Недостовірна інформація здатна викликати бурхливий шквал емоцій в Мережі. Не ображайте інших. Будьте терплячі і ввічливі. Не використовуйте ненормативну лексику. Не йдіть на конфлікт заради самого конфлікту.

4. Допомагайте іншим там, де ви спроможні це зробити.
У Мережі дуже ефективно задавати питання, адже їх переглядає багато людей. Навіть, якщо кваліфіковану відповідь дадуть кілька нетизян, загальний об’єм знань в Мережі збільшиться. Обмін досвідом – захоплива справа у Мережі. Це давня і славна традиція, адже Інтернет виріс з бажання вчених обмінюватися досвідом.

5. Не встрявайте у конфлікти і не допускайте їх.
Флейми – емоційні висловлювання, висловлені зачасту без врахування думки інших. Це повідомлення, де такт – не найголовніше, а головна мета – викликати реакцію користувачів: “Ну, давай, скажи, що ти насправді про це думаєш?”.
Чи забороняє Інтернет флейми? Не зовсім. Флейми – теж стара традиція Мережі (а етикет не проти традицій). Флейми можуть нести задоволення як авторам, так і читачам. А ті, хто отримує флейми, цілком можуть на них заслуговувати. Але етикет проти флеймів, що переростають у війни – серії злобних повідомлень, що ними обмінюються два чи три учасники дискусії.

6. Поважайте право на приватну переписку.

7. Не зловживайте своїми можливостями.
Деякі нетизяни відчувають себе професіоналами. Це як аси в кожній мережевій грі, експерти в кожному офісі, системні адміністратори у кожній системі. Наділені більшими знаннями чи повноваженнями ці люди автоматично отримують переваги. Однак, це не означає, що вони можуть ними користуватися. Наприклад, системні адміністратори не повинні читати приватні поштові повідомлення.

8. Вчіться пробачати помилки іншим.
Кожен колись був новачком. Якщо ви помітили помилку, повідомити про неї краще у приватному повідомленні. Не будьте високомірними і гордовитими. Іноді можна демонструвати нетикет, тут же порушуючи цей же нетикет.

Юні користувачі, як правило, починають взаємодію з мережевим середовищем зі створення своєї поштової скриньки. Щоб вона служила з користю існують певні правила вхідної та вихідної кореспонденції. Серед основних такі:
- будьте лаконічні;
- використовуйте строку Заголовку;
- звертайте увагу на вкладки;
- не відсилайте листів щастя;
- використовуйте підпис, але не більше 4-7 строк.
- використовуйте смайлики для передачі емоцій;
- відповідаючи, цитуйте лист вміру.

9. Для уникнення помилок у мережі необхідно знати деякі поняття:

флейм – процес, що іноді виникає в Інтернеті, «словесна війна»;
флуд – повідомлення у форумах і чатах, що мають великий обсяг і не несуть корисної інформації;
спам – повідомлення, що надсилають невідомі Вам люди, без Вашої на те згоди;
хотлінк – включення в веб-сторінку файлів-зображень або інших ресурсів з чужого сервера;
офтопік – повідомлення не за темою поточного обговорення чи поштової розсилки.

Форми і методи роботи, що можуть посприяти формуванню мережевої культури споживачів:
1) індивідуальні: бесіда консультація (під час запису до Інтернет-центру, під час роботи з конкретними ресурсами; бесіда-рекомендація (коли консультант дізнається більше про відвідувача – його потреби, проблеми, індивідуально-психологічні особливості – можна порадити цікаві і корисні ресурси);
2) масові: уроки, лекції, мозкові штурми, тренінги, диспути, круглі столи тощо;
3) наочні: плакати, постери, флаєри, листівки, інформаційні полички, викладки тощо. Можна присвятити сторінку сайту цьому питанню (доктор Нетикет, наприклад);
4) власний приклад: допомога, спираючись на власний досвід, заохочення більш досвідчених серфінгістів підтягувати новачків. Під час роботи над розробкою власних web-ресурсів, слідкуйте, щоб вони були етичними по відношенню до користувача.
Таким чином, можна зробити висновок, що інтернет - це глобальна комп'ютерна мережа, яка на сьогоднішній день охоплює практично весь світ. Спілкування за допомогою Інтернету особливо важливо для тих людей, чия реальне життя з тих чи інших причин міжособистісно збіднена. Такі люди використовують мережу Інтернет, як альтернативу своєму безпосередньому (реальному) оточенню.
У даний час існує дуже багато способів спілкування в Інтернеті, основними з яких є електронна пошта, форуми, різноманітні конференції, чати, мережеві ігри та багато чого іншого. Але існує і ряд характерних особливостей комунікації за допомогою комп'ютерних мереж.
По-перше, можливість одночасного спілкування великої кількості людей, що знаходяться в різних частинах світу, і, отже, живуть у різних культурах, по-друге, неможливість використання більшої частини невербальних засобів комунікації і самопрезентації, по-третє, збіднення емоційного компоненту спілкування; і , по-четверте, анонімність і зниження психологічного ризику в процесі спілкування. Зазначені характеристики приводять до вироблення своєрідного Інтернет-етикету, який містить в собі негласні правила спілкування, так звані заповіді, при дотриманні яких від віртуального спілкування можна отримувати і задоволення, і користь.

Блог учителя української мови та літератури Могілевської Оксани Анатоліївни

Сторінки

Культура мовлення

Комментариев нет:

Отправить комментарий